Сергій Завадський, випускник МІМ-Київ (МВА 1991): «Саме різниця поглядів нас і об’єднує» (інтерв'ю)

Пан Завадський – Директор компанії FIM Cleaning, консультант компанії ADVANSA, Німеччина, учасник декількох компаній. Тренер Нідерландського інституту маркетингу NIMA. Один із засновників філії МІМу в Івано-Франківську (1992). Останні 12 років бере активну участь у соціальних проектах у рамках Ротарі клубів та лідерських програм. На сьогодні є Установчим Президентом  Ротарі клубу КИЇВ-СІТІ.

Для групи МВА 1991 навчання розпочалося у бурхливий час. І доля звела абсолютно різних за віком, поглядами та професійним досвідом людей. Єдине, що їх об’єднувало – бажання розвиватись та певна рішучість: піти на програму, що з’явилася в Україні всього 2 роки тому. І, незважаючи на формальну різність, ці МІМівці зуміли довіритись одне одному й почати «дружити сім’ями». Та продовжити дружбу на довгі роки. Про мистецтво спільної довіри читайте в інтерв’ю.   

20 років минуло після завершення навчання МІМівської групи MBA 1991. Стільки років мати дружні зв'язки – як ви зуміли це зберегти?

Стільки років минуло… Для наших дітей – більша частина життя. Колись нас здружило денне навчання у МІМі впродовж року. А також стажування в США. Так виникла певна спільнота. Ми просто підтримували один одного і в навчанні, і в життєвих питаннях. І багато хто знайшов особистих друзів на все життя.

Які цінності й погляди вас об’єднують?

Щодо спільних цінностей – це дружба, повага до сімей та гумор. А погляди наші бувають дуже різні. Та, як не дивно, саме різниця поглядів нас і об’єднує.

Чи маєте «рецепт» для приготування міцної дружби?

Рецепт в нас дуже простий: хтось має взяти на себе ініціативу й відповідальність, згуртувати групу, знайти гарне місце, обдзвонити та запросити кожного. Так, це певна робота і не кожен має для неї бажання та час. Але нашій групі повезло – таких ініціативних людей у нас є декілька. Крім того, дружня атмосфера групи – це колективний результат. Кожен вносить свою частку в спілкування, обмін досвідом, порадами, контактами. Тобто, хто по-справжньому чогось хоче – той робить.

Пам’ятаєте, якою була атмосфера групи під час навчання?

У нашій групі навчалося близько 40 чоловік. На той час – люди дуже різні за віком, фахом та досвідом. Серед старших: Василь Єфіменко – вже тоді сам викладав нам деякі основи бухгалтерського обліку; Анатолій Войчак – навчався та паралельно готував докторську дисертацію; Роман Шпек – був заступником міністра лісової промисловості України і час від часу відволікався на термінові державні справи. Та були й зовсім молоді хлопці – Дмитро Зоц, Василь Третяков, Сергій Дмітрієв, Володимир Онищенко. Але всі відносилися один до одного з повагою та навіть турботою. Взагалі я гадаю, що важливо поважати та цінувати всіх своїх одногрупників. Кожен з них – особистість. Кожен має свій характер, уподобання та досягнення.

А пригадуєте, як зібрались на першу спільну зустріч всією групою?

По завершенню навчання в нас залишалась потреба порадитись та поділитись новинами. Тому й виникла ідея зустрічатися щороку. Вперше ми зібрались гарним кворумом (більш як 30 осіб) у кінці травня 1992 року, на одній із баз відпочинку під Переяславом-Хмельницьким. З тих пір і збираємось наприкінці травня – на початку червня майже кожного року.

Який традиційний формат ваших сходин?

Практично всі наші традиційні зустрічі – виїзд на вікенд на одну з баз відпочинку поблизу Києва. Гарна природа, річка, добрі друзі, смачна їжа, гумор… Що ще пояснювати – це завжди радісно та цікаво.

Як до цього відносяться ваші сімї? Чи приймають участь у ваших зустрічах?

Від самого початку дружини та діти активно долучалися до наших зустрічей. Раділи можливості поспілкуватися, обмінятися новинами. Більшість з нас дружить між собою сім’ями. У наших дітей тепер – власні сім’ї, своє життя. Та дружини й досі підтримують наші спільні зустрічі.

Хто ще серед «ваших» - найактивніший щодо організації зустрічей?

Найбільший внесок у згуртування групи від початку внесли мої друзі: Айрат Хакімзянов, Олександр Мороз та Сергій Овчаренко. Згодом, переїхавши до Києва, до них долучився і я. Завжди активними також були: Валерій Галушко, Сергій Прилипко, Геннадій Бакаляр, Вадим Сінченко, Костянтин Бабордін, Василь Ковальчук, Ігор Тітов та Володимир Онищенко. Поступово склався такий активний кістяк, який був присутній практично на всіх зустрічах.

Як часто ви зустрічаєтесь сьогодні?

Намагаємось зустрічатись щороку. Маю надію, що цього року зустріч обов’язково відбудеться. А окремо один з одним зустрічаємось частіше. Час від часу спілкуюся з Айратом Хакімзяновим, Олександром Морозом та іншими хлопцями.

Так довго триматися одне одного – переконливе свідчення того, що ваша дружба є справжньою. А чи мали досвід співпраці зі «своїми»?

У 1992 році ми з Геннадієм Бакаляром разом створювали філію МІМу в Івано-Франківську (ред. свого часу пан Завадський був заступником директора філії МІМу в Івано-Франківську).Підтримуємо один одного й тепер. Кілька років також працював із Сергієм Овчаренко. Він мені багато в чому допоміг, за що я йому дуже вдячний. А сьогодні найчастіше я зустрічаюсь з Володимиром Онищенко. Ми з ним є членами одного Ротарі клубу, тож бачимось щотижня.

Що для вас означало навчання у МІМі?Що б Ви порадили нинішнім слухачам?

З навчання в МІМі я отримав базову бізнес-освіту, зміг побудувати кар’єру в міжнародній компанії (ред. став Головою представництва компанії DuPont de Nemours в Україні), отримав цікаві та потрібні контакти. Тож я дуже вдячний МІМу та його засновникам. Нинішнім слухачам раджу цінувати час навчання. Адже у МІМі можна закладати не тільки основи бізнес-знань, але й створювати і розвивати мережу особистих контактів, яка пізніше буде вас підтримувати. Не жалкуйте часу для спілкування з МІМівськими друзями. Взнаєте багато корисного з їхнього досвіду та отримаєте особистих друзів на довгі роки.

Як плануєте відсвяткувати 20-річчя з дня випуску?

Запланували на 2012 рік. Святкувати плануємо радісно, в тісному колі друзів. Дорога група МВА 1991, буду радий бачити кожного з вас!

Резюме:

Секрет дружної взаємодії групи: Наявність у групі кількох організаторів. Та внесок у підтримку відносин робить кожен!

Головні формати зустрічей: Щорічний вікенд із сім’ями на одній із баз відпочинку поблизу Києва.

Порада сьогоднішнім слухачам: Не шкодувати часу на спілкування з МІМівськими друзями. Створювати і розвивати мережу особистих контактів, обмінюватись досвідом. Цінувати людей, що опинилися в одній групі з вами, адже вони – зовсім невипадкові.

Інтерв'ю записала Олександра Цикура

 

 

 

 

 

 

 

 

 Central and East European Management Development Association (CEEMAN)