Жан-П'єр Леман: «Треба думати про те, що раніше було неможливим»

Про сутність та наслідки глобальних змін говорили 12 жовтня з професором IMD-LausanneЖан-П’єром Леманом у МІМ-Київ.

Професор з політекономії присвятив кілька десятків років вивченню процесам глобалізації, зокрема країн Сходу, в яких і досі є частим гостем. Тож саме про еволюцію розвитку цих країн розповів на лекції студентам та випускникам МІМ-Київ.

Корея:

«Коли я зустрів корейців вперше, вони вітали один одного словами: «Що ти сьогодні їв і чи їв взагалі?». Минуло зовсім небагато часу і Південна Корея – найбільш інноваційна держава світу. Як вони стали такими – інвестували в освіту ще тоді, коли були бідною країною, і відкрили економіку для експорту».

Китай:

«Коли я був юнаком китаєць і бідняк були однією людиною. Весь світ сміявся, коли Китай хотів експортувати машини в Європу. Сьогодні ж Китай 2 за розміром економіка у світі. Ніколи не екстраполюйте! Це те, що я називаю «синхронним розривом» - від бідної, маргіналізованої країни до успішної економіки».

Якщо раніше між двома частинами світу була разюча відмінність, і саме Захід був значно розвинений, то у 80-90-х роках все дуже змінилося: зникла парадигма 3 світів, країни 3 світу перейшли до 1, тепер кожна країна хотіла бути частиною світового ринку.

2 «синхронним розривом» професор Леман назвав революцію інформаційних технологій. Урбанізація, перенаселення, роботизація – процеси, в яких зараз виявляється глобалізація. Сьогодні країни, які мають високий рівень неписемності вже не бачать в цьому проблеми, адже таких людей вдало замінять роботи.

Щоб зрозуміти, як рухатися у світі, що змінюється з надзвичайною швидкістю, Жан-П’єр Леман радить дати собі відповіді на 3 питання:

  1. Як створити глобальний менталітет?
  2. Що таке успіх у 22 столітті?
  3. Який план ми залишимо для дітей?

Щоб досягнути успіху, який ілюструють сьогоднішні країни-лідери, потрібно «бути відкритими, працювати над освітою, уряд має надавати громадянам правдиву інформацію, а головне – йти не ортодоксальними тлумаченнями, а знаходити можливості».

На численні питання гостей заходу щодо майбутнього України, зокрема з позиції членства в ЄС, професор висловив своє бачення: «Я не думаю, що в України є перспективи в Європейському Союзі. Не впевнений, що це саме той шлях, яким вам варто рухатися. Зрозумійте для себе, чи brexitце випадковість? Нассім Талеб говорить про те, що світ розвивається саме через те, що існують «чорні лебеді»: те, що ви чогось не бачили, не значить, що цього не існує. Я дуже песимістично налаштований і щодо майбутнього ЄС, але там може бути «чорний лебідь», що дасть позитивні зрушення. Ви повинні зрозуміти для себе, де буде ваш бізнес, де ваше майбутнє. Не треба дивитися тільки на Європу – треба дивитися ширше. У нас такий нестабільний світ. Тож тут варто подумати про щось, що досі здавалося неможливим і для вас не зовсім прийнятним. Можливо, треба звернути увагу навіть на Схід. Дивіться глобально. Якщо думати дискретно, ви загубитеся. В природі є кріт, що живе під землею, і лисиця – наземний хижак. А ви маєте бути гібридом між лисицею і кротом».

Фотозвіт