Іцхак Адізес виступив у МІМі в рамках конференції «Погляд в майбутнє: готовність до змін»

18 вересня в МІМ-Київ відбулася міжнародна бізнес-конференція «Погляд в майбутнє: готовність до змін. Організаторами події виступили бізнес-школа МІМ-Київ та IMTA (International Management Teachers Academy, Slovenia) при міжнародній бізнес-асоціації CEEMAN. 

Спікерами конференції стали: всесвітньовідомий гуру менеджменту Іцхак Адізес, професор школи бізнесу при університеті Конкордія (Канада) Аршад Ахмад, екс-міністр економіки України Павло Шеремета, постійний запрошений викладач МІМ-Київ та співзасновник проекту «Нова країна» Андрій Длігач.

Відкрили захід президент МІМ-Київ Ірина Тихомирова та керуючий директор IMTA Міленко Гудіч. Міленко Гудіч зауважив, що: «Світ потребує лідерів нового типу – не лише економічно ефективних, але й соціально та екологічно відповідальних перед майбутнім. Водночас світ потребує викладачів з новим типом мислення, аби навчати цих лідерів завжди бути в гармонії зі світом та з собою».

У свою чергу пані Тихомирова підкреслила важливість проведення подібних заходів у місці, покликаному сприяти народженню таких лідерів: «Ми раді приймати в себе Іцхака Адізеса – викладача нового типу. Адже зараз, як ніколи, потрібно говорити про таке майбутнє, яким ми його хочемо бачити. Якщо сьогодні ми поставимо собі правильні питання та почнемо шукати відповіді на них – це буде хорошим результатом».

Іцхак Адізес нагадав учасникам про цикли розвитку організації та поділився своїм баченням механізму змін і мужності, яка допомагає приймати рішення. Ключові ідеї:

  • Зміни подібні до перехрестя: коли доходиш до місця, де маєш зробити вибір – йти на ліво, на право, чи повертати назад. При цьому багато людей залишаються стояти на місці, а це – найгірший варіант. Чому? Бо навіть якщо ви знаходитесь на правильному шляху, але стоїте, – у будь-яку мить вас може переїхати вантажівка.
  • Чому змінице стрес? Тому що на перехресті ми не маємо достатньої інформації для прийняття рішення. В ситуації непевності – багато ризиків.
  • Китайське слово «криза»  - це водночас і «загроза», і «можливість». Іцхак Адізес навіть вигадав спеціальне слово, яке характеризує цей момент змін – «можлигроза». І готовність до змін – її наявність чи відсутність – залежить лише від особистого сприйняття.  
  • Криза дозволяє «почистити» бізнес: реорганізувати систему, структуру, процеси в компанії тощо. І потім зробити новий ривок.
  • Зміни – це можливість перегнати конкурентів. Якщо в твоїй компанії не відбуваються зміни – посередні компанії мають шанс тебе наздогнати.
  • Проблеми можна спрогнозувати. У кожної організації є свій життєвий цикл. Знаючи його закономірності – керівник може передбачувати зміни.
  • Як зберегти компанію «вічно молодою»? Смерть компанії настає тоді, коли вона не має гнучкості (яка властива молодій компанії) або не має самоконтролю (що властивий зрілій). Тож потрібен баланс гнучкості та самоконтролю. При цьому на кожному етапі розвитку потрібно діяти так, як вимагає цей етап, але й вчасно змінювати одну модель на наступну.
  • Зміни в компанії мають бути не лише зовнішні, але і внутрішні. Потрібно регулярно вчитися, особливо керівному складу. День, коли ти перестав вчитися – це день смерті.
  • Як зберегти компанію? Так само, як зберігають шлюб. Мудрі люди не змінюють свою половинку, а лише стиль своїх взаємин. Міняти потрібно не людей, а модель взаємодії в компанії (баланс вітамінів «P A E І»).
  • Найголовніша проблема України сьогодні – слабкий вітамін «А» – недієва адміністративна система. Тож навіть корисні зміни, які сьогодні відбуваються, на глобальному рівні не працюють. Потрібно повністю реорганізувати адміністративну систему уряду та організаційну структуру загалом, звільнити менеджерів-бюрократів, додати підприємницького та лідерського духу (вітамінів «Е» та «І»).

Павло Шеремета розповів учасникам конференції, як влаштована структура уряду України, чому вона працює проти нас і що з цим робити далі. Основні тези виступу:

  • Міністерства України зараз – «перевернуті з ніг на голову» організації, що керують менеджментом – бюрократична діяльність та працівники тут є важливішими за клієнтів.
  • Зовнішній тиск – потужний стимул до змін – шанс повитягати на світло «гнилі» частини системи та почистити їх.
  • Які зміни потрібні для реорганізації системи: «soft» (визначити місію та цілі для розвитку країни, підняти ВВП, вивести економіку з тіні, спонукати державу служити бізнесу) і «hard» (кардинальна змінити структуру і максимально спростити процеси в управлінні країною, визначити стратегію руху).
  • Як розпочати зміни? Визначити точки, де ми маємо зробити прорив та куди направити ресурси та зусилля.
  • Система управління державою в Україні – застаріла, але дуже живуча. Основні битви – ще попереду. Та ключові пріоритети лишаються незмінними – дерегуляція, посилення конкурентоспроможності та людського капіталу.
  • Ідеальних моделей, на які варто рівнятися – не існує, Україні важливо знайти свій власний шлях.

Аршад Ахмад поділився з учасниками своїм баченням стану готовності до змін, нового типу лідерства та навчання. Головні ідеї:

  • Готовність – мужність до змін – це коли маєш силу говорити правду, в яку віриш, коли влада наказує тобі здаватися. І саме це і зробили українці.
  • Лідери нового часу – ті, хто роблять корисні речі для різних людей, а не лише для обраного кола.
  • Найкращі лідери – ті, які знають про поразку, які падали, але знову вставали.
  • Вацвал Гавел вважав, що всі пострадянські країни зазнавали великих криз, але тепер вони мають здатність дивитися далі, ніж ті, хто не зазнав таких страждань.
  •  Зовнішня поразка робить нас сильнішими зсередини.На прикладі стрічки Мьобіуса можна побачити, як ми можемо черпати внутрішню енергію для зовнішніх дій. Досліджуючи свій внутрішній світ – розширюємо зовнішній.
  • Бути готовим до змін – це значить мати відкриту уяву, як у дітей. Це значить багато мріяти та намагатися адаптуватися у будь-якому середовищі.

Андрій Длігач розповів про останні напрацювання проекту «Нова країна» та які реформи мають можливість сьогодні втілитися в життя, а також запропонував учасникам знайти свої рішення виходу з кризи для бізнесу та для України в цілому. У командах працювали над такими питаннями: «як повернути гроші для того, щоб економіка запрацювала?» та «що зробити для того, щоб економіка України рухалася далі?». Пропозиції до держави від команд-учасників:

  • Бізнесу потрібні чіткі зрозумілі інструменти та правила гри. Встановивши їх держава має не заважати бізнесу піднімати економіку країни.
  • Бізнес має брати ініціативу в свої руки (наприклад, конкуренти можуть об’єднатися задля досягнення конкурентоспроможності на зовнішньому ринку).
  • Податкова служба має стати сервісною службою для бізнесу – допомагати заповнювати декларації тощо.
  • Держава має відновити довіру  до себе з боку бізнесу. Для цього потрібна чесність перед собою і бізнесом.
  • Потрібно чітко окреслити національну ідею та картинку майбутнього – яку країну хочемо мати через 20 років? За словами Андрія Длігача, об’єднуючими ідеями для українців сьогодні є справедливість, добробут та прагнення іншого національного щастя.
  • Вкрай необхідно змінити команди в структурі влади, надати пільги малому та середньому бізнесу, реформувати освіту для нових цілей в країні.
  • Встановити на практиці верховенство права – суди мають також стати сервісними центрами, що допомагатимуть встановлювати справедливість.
  • Держава може отримати кошти від населення, задіявши механізми накопичування коштів (облігації, страхування життя, пенсійні фонди). Це можуть бути облігації «нового типу» – де кошти виділятимуться на будування доріг, чи соціальні проекти. Повернути довіру населення можна, демонструючи чесність (публікації про закупівлі) та наявний швидкий результат (реалізовані проекти).
  • Паралельно з економічними завданнями, потрібно не забувати про культуру, яка має розвиватися паралельно.

ФОТОЗВІТ