У Бізнес-школі МІМ-Київ обговорювали теорію поколінь на воркшопі від Оксани Марусич

10 жовтня у МІМ-Київ відбувся воршоп на тему: «Теорія поколінь: як зрозуміти один одного?». Спікером виступила Оксана Марусич, бізнес-тренер, коуч та експерт з сервісу. Що таке «конфлікт поколінь», як він проявляється та як різним за віком людям порозумітися між собою – ці питання стали ключовими. 

У рамках заходу учасники дізналися, що нарікання про те, що «молодь сьогодні геть не та», «ну що за діти пішли», «та я в твої роки...» – насправді є одвічними, але мають логічне пояснення. Пояснює їх «теорія поколінь», яку в 1991 р. винайшли американські дослідники Хоув та Штраус.

Головна ідея теорії: конфлікт поколінь існує через те, що кожне покоління формує свою ієрархію цінностей під впливом подібного виховання та умов життя (політичних, економічних, соціальних, технологічних). При цьому в світі існує всього 4 типи поколінь, що змінюють одне одного.

У ході воркшопу МІМівці разом зі спікером розглянули цінності та зони конфлікту між поколіннями Бебі-Бумерів (народжені в 1943-1963 рр.), Х (1963-1984 рр.), У (1984-2000 рр.) та Z (2001- …) і дізналися про відмінності у ставленні цих поколінь до часу, сім’ї, роботи, мотивації, відпочинку й грошей. 

Учасниками заходу стали успішні топ-менеджери та власники, що входять до покоління Х та У, - тож не дивно, що найжвавіше обговорення викликала специфіка їхньої співпраці. Пані Марусич порадила аудиторії знаходити компроміси та пам’ятати, що:

  • Ідеальна робота для Х – та, що дозволяє проявити свої здібності, для У – цікава, різноманітна, з гнучким графіком і щоб приносила задоволення;
  • Труднощі для Х, що змалку росли самостійними – невід’ємна частина роботи й життя, а У воліють будувати кар’єру легко й одразу отримувати нагороду;
  • Похвала для У – один із головних мотиваторів, тоді як Х звикли наполегливо працювати, не вимагаючи позитивних оцінок та не хвалячи інших;
  • Індивідуалізм – характерний для Х, що розраховують на власні сили та досвід, тоді як У люблять працювати колективно та навіть в роботі шукають «сім’ю»;
  • Впевненість у собі – типова риса У, натомість Х воліють мовчати про хороше в собі;
  • Далека перспектива – її вміють бачити тільки Х, а У фіксуються лише на тому, у що вони вкладають свій час «тут і тепер»;
  • Детальні пояснення завдань – те, чого Х робити не вміють, та без цього У важко відчувати, що кожне їхнє завдання важливе для досягнення спільної мети;  
  • Немає нічого не можливого – ця фраза для Х виглядає зухвало, а для У – це їхнє кредо (бо вони росли тоді, коли фантастичні технології ставали реальністю).

Список далеко не повний, бо кожен з учасників мав чим доповнити його зі своїх життєвих прикладів. Проте наприкінці воркшопу аудиторія зійшлася на тому, що «теорію поколінь» варто сприймати не як опис наших відмінностей та конфліктів, а як знання, які допоможуть нам розуміти інших та сприймати одне одного такими, які ми є.

Фотографії з воркшопу